01.07.1944 р.  - організована    Київська    Дирекція    радіозв'язку   та радіомовлення.

На підставі наказу Наркомату зв'язку СРСР №328 від 14 червня 1944 року та наказу по Київському обласному Управлінню зв'язку № 207 від 29 червня 1944 року замість існуючого Київського приймально-передавального Радіоцентру,  при Київському обласному Управлінні зв'язку організована Дирекція радіозв'язку і радіомовлення, до складу якої ввійшли всі приймальні та передавальні радіостанції. Київська дирекція Радіозв'язку і радіомовлення відносилася до радіопідприємств 1-го класу. 

05.11.1951 р.  - першою  пробною  телепередачею розпочав  своє існування Київський телецентр (ТЦ) споруджений в 1949-1951рр., у складі якого створено АСБ (апаратно-студійний блок) і УКХР (ультракороткохвильова радіостанція).

Це був комплекс ультракороткохвильової радіотелевізійної станції потужністю 10 кВт з антеною вежею 192 м. Першими експлуатаційниками станції були Командиров Г.І., Ставицька М.Р., Ігнатьєв М.О., Куделін ОМ., Сахно О.В., Ясиновський І.Л., Ковальчук П.Ю. Монтажно-налагоджувальні роботи і експлуатацію об'єкту очолював Омельяненко Ю.І.
На початку 1953 року розпочав роботу апаратно-студійний блок на Хрещатику, 26. Очолив його Вольський Б.Т.
Це був перший в СРСР телецентр, збудований за комплексним проектом на повністю вітчизняному обладнанні сучасного стандарту. В той час КТЦ входив до першої десятки телецентрів Європи.
З 1953 року у Києві з'явився пересувний телецентр, який виїжджав для репортажів з місць надзвичайних подій. Тоді ж телеефір почали заповнювати кінофільми, а з 1956 року в Києві знімалися і телефільми.
Протягом наступних 15 років телецентри відкривалися послідовно у Харкові, Донецьку, Одесі, Львові, Дніпропетровську, Луганську, Сімферополі, Запоріжжі, Херсоні, Миколаєві, Сумах, Чернівцях, Кіровограді та Ужгороді. Телебачення, яке зараз є всепланетарним явищем, у той час було суто регіональним, місцевим, прив'язаним до студій.
20 січня 1965 року вперше в ефір вийшла загальнореспубліканська телепрограма України - "УТ". Першу програму підготувала Харківська студія телебачення. В 1965 році обсяг мовлення УТ становив понад 200 годин. У наступні 5 років тривав поступовий перехід від разових виходів обласних студій з передачами на УТ до створення загальнореспубліканських циклів та рубрик, проведення спільних екранних акцій. В 1969 році вийшла в ефір перша кольорова програма УТ.
До 1972 року усі телетрансляції відбувалися на одному каналі. З 6 березня 1972 року УТ було відокремлене від центрального телебачення і почало виходити на окремому каналі.

1960 рік - відділом телебачення і радіорелейних ліній Міністерства зв'язку УРСР з ініціативи заступника голови державної комісії Юрія Омельяненка було розроблено технічне завдання з проектування нового телевізійного центру в Києві. У його складі було передбачено спорудження передавального телевізійного комплексу на п'ять телевізійних і три радіомовних УКХ-програми, а також нового апаратно-студійного комплексу.

1967 рік - в Києві, по вулиці Дорогожицькій, 10 розпочалося будівництво найвищої споруди в Україні і найбільшої в Європі цільнозварної конструкції башти висотою 380 метрів. Його здійснювали найбільші будівельні організації „Укрстальмонтаж",   „Укрелектромонтаж", „Укрзв'язокбуд", „Київміськбуд", „Київпромбуд", „Київпідзембуд", низка металургійних підприємств України - загалом понад 30 організацій. Важливо, що при будівництві вперше у світовій практиці було застосовано нову технологію українських вчених та інженерів: башта споруджувалась як цільнозварна конструкція. Застосовувались і новітні технології її монтажу: методом підрощування, тобто від верхівки донизу, на противагу узвичаєному на той час методу нарощування висотних конструкцій.
Враховуючи складність та інноваційну насиченість об’єкту, будівництво тривало 6 років – це були рекордні терміни будівництва на той час, кошторисна вартість якого складала понад 11 000 000 радянських карбованців.




30 липня 1973 року введено в експлуатацію республіканську радіотелевізійну станцію в м. Києві (Комплекс Київської телевежі).

16 серпня 1973 року запрацювала нова радіотелевізійна передавальна станція – унікальний  комплекс телебачення і радіомовлення. Три потужні (50 кВт) телевізійні передавачі разом з телевізійними станціями в Чернігові, Житомирі, Буках, Черкасах забезпечили всю центральну частину України високоякісним телевізійним мовленням.

Почергово, протягом кількох місяців, були введені в експлуатацію три телевізійні (телерадіостанції), трипрограмна УКХ ЧМ радіостанція та комплекс устаткування телевізійної вежі. Очолив колектив радіотелевізійної передавальної станції Валер'ян Сидоренко - один з активних учасників спорудження цього комплексу.

1980 рік - на вежі встановлено дециметровий передавач потужністю 20 кВт, який був розміщений на відмітці 200 м




01.01.1973 р. - створена    Республіканська    дирекція    радіозв'язку, радіомовлення та телебачення (РДРТ) Мінзв'язку УРСР.

Відповідно до розпорядження Ради Міністрів УРСР № 837-р від 9 жовтня 1972 року та наказу Міністра зв'язку УРСР № 216 від 19 жовтня 1972 року на базі ліквідованого головного радіоуправління Міністерства зв'язку УРСР із питань радіозв'язку, радіомовлення і телебачення в м. Києві з 1 січня 1973 року створена Республіканська виробничо-технічна дирекція радіозв'язку, радіомовлення і телебачення Міністерства зв'язку УРСР (РДРТ).

До безпосереднього підпорядкування Республіканської виробничо-технічної дирекції радіозв'язку, радіомовлення і телебачення ввійшли наступні підприємства Міністерства зв'язку УРСР:

• УРМ-1 - Управління технічної експлуатації радіорелейної магістралі (м. Миколаїв);
• УРМ-2 – Управління  технічної експлуатації радіорелейної магістралі (м. Черкаси);
• УРМ-3 - Управління технічної експлуатації радіорелейної магістралі (м. Ворошиловград);
• Львівський,  Харківський,  Одеський,  Вінницький,  Київський радіоцентри. 

На підставі цього ж наказу Міністра зв'язку УРСР Республіканська передавальна телевізійна станція стала підпорядковуватися Республіканській виробничо-технічній дирекції радіозв'язку, радіомовлення і телебачення. Республіканська передавальна телевізійна станція стала базовим підприємством РДРТ.

Наказом Мінзв'язку від 07.10.1974 р. № 153 назву РДРТ змінено на РВРТ (Республіканський вузол радіо та телебачення). 

Відповідно до наказу № 140 від 27 вересня 1988 року підвідомча мережа РУРТ була наступною: РМЗ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, КРЦ, Вінницький РТПЦ, Львівський ОРТПЦ, Одеський, Харківський, Донецький, Дніпропетровський, Івано-Франківський, Чернівецький, Закарпатський, Київський.

Згідно наказу № 43 Мінзв'язку УРСР від 27 березня 1989 року реорганізована Республіканська мережа магістральних зв'язків і телебачення № 3 (м. Ворошиловград) у Ворошиловградський радіотелевізійний передавальний центр (ОРТПЦ), Республіканська мережа магістральних зв'язків і телебачення № 7 (м. Запоріжжя) у Запорізький обласний радіотелевізійний передавальний центр (ОРТПЦ).

01.04.1989 р. - на    базі    РВРТ    створено    Виробниче    об'єднання радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (ВО РРТ) Міністерства зв'язку УРСР.

З метою підвищення ефективності керування радіотелевізійними об'єктами в Кіровоградській і Хмельницькій областях у нових умовах господарювання, а також на підставі клопотань трудових колективів Кіровоградського, Хмельницького центрів технічної експлуатації засобів телебачення і радіомовлення на базі Кіровоградського та Хмельницького центрів технічної експлуатації засобів телебачення і радіомовлення створені з 4 січня 1991 року в м. Кіровограді та м. Хмельницькому обласні радіотелевізійні передавальні центри (ОРТПЦ) на правах структурних одиниць, з безпосереднім підпорядкуванням Виробничому об'єднанню РРТ (Наказ № 4 від 8 січня 1991 року).

У зв'язку із введенням у чинність Закону УРСР від 12 лютого 1991 року "Про відновлення Кримської Автономної Соціалістичної республіки" і зверненням трудового колективу Кримського обласного радіотелевізійного передавального центра та згідно наказу Міністерства зв'язку УРСР від 30 квітня 1991 року № 49 "Про реорганізації структури" Кримський обласний радіотелевізійний передавальний центр перейменований з 1 червня 1991 року в радіотелевізійний передавальний центр Кримської АРСР у складі Виробничого об'єднання РРТ (Наказ № 62 від 13 травня 1991 року).

Відповідно до наказу № 8 від 17 червня 1991 року здійснено прийом-передача об'єктів і штату Черкаського ОРТПЦ у Виробниче об'єднання РРТ (головне підприємство)-РТС Обухів, Березань, Кагарлик, Винарівка, Іванків.

У складі головної структурної одиниці з 1 липня 1991 року утворений госпрозрахунковий структурний підрозділ-центр технічної експлуатації радіорелейних ліній (ЦТЕРРЛ) на базі ВПУ-07600, РРС Київ і РРС Київської області (Наказ № 54 від 24 квітня 1991 року).

У складі Виробничого об'єднання радіомовлення, радіозв'язку і телебачення створена структурна одиниця – Херсонський обласний радіотелевізійний передавальний центр (Наказ № 99 від 23 липня 1991 року) Херсонський ОРТПЦ створений на базі Херсонського центру технічної експлуатації засобів телебачення і радіомовлення з 1 липня 1991 року на правах структурної одиниці, з безпосереднім підпорядкуванням Виробничому об'єднанню радіомовлення, радіозв'язку і телебачення.

1992 рік - на базі ВО РРТ створено Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (Концерн РРТ) Держкомзв'язку України.

Концерн підприємств радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (РРТ) Державного Комітету України по зв'язку зареєстрований 12 лютого 1992 року за № 010-378 КЦ Виконавчим комітетом Київської місцевої Ради народних депутатів.  Концерн утворений на базі Виробничого об'єднання радіомовлення, радіозв'язку та телебачення і почав функціонувати як єдиний виробничо-господарський радіотелевізійний комплекс, метою якого стало забезпечення народного господарства, населення і оборони України засобами радіомовлення, радіозв'язку та телебачення.

З метою прискорення розвитку засобів телебачення, радіомовлення і радіорелейних ліній у Сумській області утворений з 01.01.1993р. (Наказ № 77 від 25 листопада 1992 року) Сумський обласний радіотелевізійний передавальний центр (ОРТПЦ) на базі діючих цехів РМЗ-6 (м. Полтава), Сумського цеху РРЛ, Білопільського цеху УКХр, розміщених на території Сумської області.

Згідно наказу Міністерства зв'язку України № 91 від 7 липня 1993 року на базі Центру технічної експлуатації радіомовлення і телебачення Республіканської мережі магістральних зв'язків і телебачення № 5 створено державне підприємство – Рівненський обласний радіотелевізійний передавальний центр (ОРТПЦ) (Наказ № 50 від 27.07.93р. Концерну РРТ).

2006 рік – з метою створення умов для підвищення ефективності господарської діяльності та забезпечення належного контролю за використанням та збереженням державного майна і централізації системи управління, покращення взаємодії зі споживачами телекомунікаційних послуг у відповідності до наказу Міністерства транспорту та зв’язку України від 20.07.2006 №751 реорганізовано 28 підприємств, шляхом їх приєднання в якості відокремлених підрозділів (філій) до Концерну РРТ.