Київській телевежі - 40 років!

Світлана Жайворонок,  журналіст:

-  Проект цієї телевежі створили київські науковці у 50-х роках минулого століття для столиці Радянського Союзу. Але у Москві його відхилили через естетичну невідповідність. Коли ж через кілька років знадобилася така вежа у Києві, то розробку використали майже в готовому вигляді. Зменшили тільки висоту з півкілометрової до трьохсот вісімдесяти п'яти метрів.

Світлана Жайворонок,  журналістка:

- Київська телевежа побила рекорд пресловутою Ейфелевої, однак не доросла до Останкінської. Втім пальму першості вона все ж отримала за унікальність. Ця конструкція стала першою у світі суцільно звареною вежею, яку будували зверху до низу.

Вежу виготовили із трубчатих елементів без жодного болта і заклепки. Їх з'єднали шляхом електрозварювання. Ще однією дивиною конструкції стало зведення: елементи встановлювали не гелікоптерами чи кранами, а потужними домкратами, які витискали частини конструкції вгору.

Василь Кулик,  головний інженер Київської філії Концерну РРТ:

- Спочатку верхівку будували, далі спеціальними домкратами піднімали вверх, потім знову будували, вставляли і так до 380 метрів будівля проходила.

Збудували її за 5 років - у 1973 році вона запрацювала. З неї і донині подають теле-і-радіосигнали, які приймають у будь-якому куточку України.

Сергій Мікрюков, технічний директор Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення:

- На самой верхушке телебашни размещен ряд антенн, которые выполняют функции передачи сигнала как для телевидения, так и для радиовещания. И практически все телеканалы, и большинство радиокомпаний имеют здесь свои передающие устройства.

Обладнання розміщується на трьох ярусах вежі. На нульовому рівні - серце концерну. Тут отримують і розподіляють телепрограми на мережу України, на супутники та кабельних операторів.

Юрій Клочков,  начальник Центру контролю і управління Концерну РРТ:

- Сюда стекается много программ! Каждый канал нужно подать туда, куда нужно. Да, это тяжело, и все оборудование надо держать на соответствующем уровне, чтобы оно соответствовало техническим требованиям этого сигнала.

Такі ж технічні процеси, малозрозумілі для необізнаних, відбуваються ще на двох рівнях - 80 і 200 метрів. Піднятися на них можна за допомогою ліфта, який курсує по трубі діаметром 4 метри.

Василь Кулик,  головний інженер Київської філії Концерну РРТ:

- Мы поднялись на высоту 192 метра грузопассажирским лифтом, который поднимает 640 килограмм – на 4 метра в секунду.

З цієї висоти передають аналогові, цифрові чи радіосигнали, які ми приймаємо в себе вдома.

Василь Кулик,  головний інженер Київської філії Концерну РРТ:

- Сигнал поступает к нам из разных источников -  и по оптоволокну, и по релейным линиям,  и по кабелю. Входные сигналы мы получаем на стойки входных сигналов, поэтому можем проконтролировать сигнал, и который получаем,  и который мы выдаем в эфир.

Вище має право підніматися лише обмежене коло фахівців. До 327 метрів можна доїхати на іншому ліфті, а далі - майже 60 - пересуватися по таких вузеньких східцях. Кажуть, що при великому вітрі маківка вежі коливається з амплітудою 6 метрів. Але саме така висота башти дозволила покрити сигналом зону у радіусі 80 кілометрів і передавати його на інші, менш потужні вежі.

Сергій Мікрюков, технічний директор Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення:

- По всей Украине сигнал тех же телерадиокомпаний передается   тоже ресурсами концерна, который обеспечивает в большей части поставку этого сигнала до передающих средств,  которые аналогичны  нашей башне и стоят  в областных и районных центрах.

Ця унікальна споруда вже 40 років є одним із символів Києва та демонстрацією досягнень вітчизняних науковців. Хоча поки так і не увійшла до туристичних маршрутів столиці.

Світлана Жайворонок, Дмитро Мушинський, телеканал "Київ".